|
В жовтні 1997 року рішенням Священного Синоду УПЦ КП на Івано-Франківську кафедру призначено єпископа Іоасафа. Прибувши на Прикарпаття, Владика незабаром звернувся до голови Івано-Франківської ОДА М.Вишиванюка з проханням про повернення Манявсь-кого Скита. 28 травня 1998 року монастир частково, а 30 листопада 1999 року повністю переданий Церкві.
Багато зусиль довелось докласти Владиці Іоасафу, щоби відродити з руїн Святу Обитель. Найважче було взимку, коли всюди панував холод, та Владика разом з братією не падали духом, бо знали — з ними Господь. В світлу седмицю 2001 року Його Преосвященство єпископ Іоасаф освятив початок будівництва Хресто-Воздвиженсь-кого Собору монастиря.
А 20 жовтня 2002 року відбулась справжня велика подія в житті Велико-Скитського монастиря — освячення Хресто-Воздвиженського собору. На це унікальне дійство прибули на запрошення архієпископа Іоасафа шість ієрархів Української Православної Церкви Київського Патріархату та більше тридцяти тисяч віруючих. Після чину освячення архиєреї відслужили першу літургію, передавши храм під опіку Божу і небесних покровителів обителі — Іова і Феодосія.
30 червня 2003 року в Манявський монастир була передана велика святиня — чудотворна ікона Пресвятої Богородиці Одигітриї — Ізбавительниці від злих (XVIII ст). Ікона має чудодійну силу зцілювати від одержимості злими духами.
В жовтні 2003 року завершені основні роботи в Храмі муч. Бориса і Гліба, а в 2004 році почались роботи в Храмі Іова і Феодосія Манявських на місці першого поселення преподобного і Богоносного отця нашого Іова. По молитвах і трудах нашого Високопреосвященнійшого Владики Іоасафа і за заступництвом небесних покровителів Іова і Феодосія Манявських древня обитель повстає з руїн, в цих стінах відроджується монаший дух, а потребуючі одержують розраду і зцілення від духовних і тілесних немочей.
Братія монастиря з лагідним і добрим серцем приймає всіх нужденних і потребуючих, незалежно від віросповідання, так, як заповідав нам Господь: "Любіть ближнього свого, як самого себе".
| 
